 |
| Рiдна мати моя |
А. Малишко - П. Майборода |
Рiдна мати моя
А. Малишко - П. Майборода
Рідна мати моя, ти ночей не доспала.
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитнi твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
|
| Била мене мати |
українська народна |
Била мене мати
українська народна
Била мене мати березовим прутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом.
Щоби я не стояла з молодим рекрутом.
А я собi стояла, аж кури запiли,
На дверi воду лляла, щоби не скрипiли.
На дверi воду лляла, щоби не скрипiли.
На дверi воду лляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоби не сварилась.
Щоб мати не почула, щоби не сварилась.
А мати не спала, та все чисто чула,
На мене не сварилась, сама така була.
На мене не сварилась, сама така була.
Била мене мати березовим прутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом.
Щоби я не стояла з молодим рекрутом.
|
| Чарівна скрипка |
Ю.Рыбчинский – И.Поклад |
Чарівна скрипка
Ю.Рыбчинский – И.Поклад
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала ти до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Понесла ти своє серце скрипалю.
Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна.
І не знала, що та музика чарівна
Не для тебе, а для іншої луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала ти до болю
Молодого, молодого скрипаля.
|
| Гандзя |
українська народна |
Гандзя
українська народна
Чи є в свiтi молодиця,
Як та Гандзя бiлолиця?
Ой, скажiте, добрi люди,
Що зi мною тепер буде?
Ой, скажiте, добрi люди,
Що зi мною тепер буде?
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Чи я мало сходив свiту?
Чи я мало бачив цвiту?
Чим калина найкраснiша,
Моя Гандзя наймилiша.
Чим калина найкраснiша,
Моя Гандзя наймилiша.
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоïла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Чи є в свiтi молодиця,
Як та Гандзя бiлолиця?
Ой, скажiте, добрi люди,
Що зi мною тепер буде?
Ой, скажiте, добрi люди,
Що зi мною тепер буде?
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
|
| Летiла зозуля |
українська народна |
Летiла зозуля
українська народна
Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині, та й стала кувати.
Сіла на калині, та й стала кувати.
Ой, чого, Зозуле, ой, чого ж ти куєш?
Хіба ти, Зозуле, добро мене чуєш?
Хіба ти, Зозуле, добро мене чуєш?
Якби не чувала, то би не кувала,
Про тебе, дівчино, всю правду сказала.
Ой, Боже мій, Боже, що я наробила?
Козак має жінку, а я полюбила.
Козак має жінку, а я полюбила.
Козак має жінку, ще й діточок двоє.
Ще й діточок двоє, чорняві обоє.
Ще й діточок двоє, чорняві обоє.
А я ж тих діточок та й не понаймаю,
З тобою, Марусино, в саду й погуляю.
З тобою, Марусино, в саду й погуляю.
Гуляв Козаченько неділю й дві ночі,
Прийшов Козаченько до дівчини в гості.
Прийшов Козаченько до дівчини в гості.
Ой, Боже мій, Боже, який я удався,
На чужій сторонці за жінку признався.
На чужій сторонці за жінку признався.
Не так же за жінку, як за дві дитини,
Розкололось серце на дві половини.
Розкололось серце на дві половини.
Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині, та й стала кувати.
Сіла на калині, та й стала кувати.
|
| Iхали козаки iз Дону додому |
українська народна |
Iхали козаки iз Дону додому
українська народна
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
Поїхали з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, чем у рідної мами.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Лучче тобі буде, чем у рідної мами.
Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Горить сосна, горить, горить тай палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Хто в лісі буде, той мене почує,
А хто дочок має, хай їх научає.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
А хто дочок має, хай їх научає.
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
|
| Мiсяць на небi |
українська народна |
Мiсяць на небi
українська народна
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
Та пісня мила, та пісня люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились - тай розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Як ми любились - тай розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Ой, очі, очі... Очі дівочі...
Темні, як нічка, ясні як день
Ви ж мене, очі, вiк вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ви ж мене, очі, вiк вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
|
| Несе Галя воду |
українська народна |
Несе Галя воду
українська народна
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
А за нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
А за нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти ж така хорошая,
Дай хоч подивиться.
Ти ж така хорошая,
Дай хоч подивиться.
Вода у ставочку,
Піди, тай напийся,
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
Стелися, барвінку,
Буду поливати,
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Скільки не стелився,
Ти не поливала,
Скільки не вертався,
Ти не шанувала.
Скільки не вертався
Ти не шанувала.
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
А за нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
А за нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
|
| Реве та стогне Днiпр широкий |
Т. Шевченко - М. Лисенко |
Реве та стогне Днiпр широкий
Т. Шевченко - М. Лисенко
Реве да стогне Днiпр широкий,
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
I блiдий мiсяць на ту пору,
Iз хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синiм морi
То виринав, то потопав.
Неначе човен в синiм морi
То виринав, то потопав.
Ще третi пiвнi не спiвали,
Нiхто нiде не гомонiв,
Сичi в гаю перекликались,
Та ясен раз-у-раз скрипiв.
Сичi в гаю перекликались,
Та ясен раз-у-раз скрипiв.
Реве да стогне Днiпр широкий,
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
|
| Ой, летiлi дикi гуси |
Ю.Рыбчинский – И.Поклад |
Ой, летiлi дикi гуси
Ю.Рыбчинский – И.Поклад
Ой, летіли дикі гуси,
Ой, летіли у неділю дощову.
Впало пір'я на подвір'я,
Закотилось, як повір'я у траву.
Ой, летіли дикі гуси,
Ай-яй-яй-яй...
Ой, летіли дикі гуси через ліс,
Не кажи своїй подрузі,
Хто тобі корали зоряні приніс.
Як постука нічка темна
У віконце знов,
Не питай мене даремно
Про мою любов.
Ой, летіли в день осінній
Ай-яй-яй-яй...
Дикі гуси до самотньої верби,
Там де двоє - там весілля,
А де троє - перші ягоди журби.
Ой, летіли понад вечір
Дикі гуси через ліс у зелен гай.
Ти відкрий подрузі двері,
Але серце їй своє не відкривай.
Ой, летіли до світання
Ай-яй-яй-яй...
Дикі гуси через марево ночей,
Бережи своє кохання
Ти, дівчино, від корисливих очей.
Як постука нічка темна
У віконце знов,
Не питай мене даремно
Про мою любов.
Ой, летіли дикі гуси
Ай-яй-яй-яй...
Дикі гуси до самотньої верби,
Там де двоє - там весілля,
А де троє - перші ягоди журби.
Ой, летіли дикі гуси
Ой, летіли дикі гуси
|
| Стоiть гора високая |
Л. Глiбов - Ф. Надененко |
Стоiть гора високая
Л. Глiбов - Ф. Надененко
Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай...
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!
Під гаєм в’ється річенька,
Мов скло вода блистить, блистить,
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Над берегом, у затишку
Прив’язані стоять човни,
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони.
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони.
До вас, ще верби, ви мої,
Повернеться весна, весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
|
| Коби мені зранку |
українська народна |
Коби мені зранку
українська народна
Коби мені зранку
Горілочки склянку,
I до того люльку,
Дівчину моргульку.
Горілочку пив би,
Тютюнець курив би,
Дівчину Ганульку
До себе тулив би.
Коби мені зранку
Кави філіжанку,
Сухарця до того,
Хлопця молодого.
Кавоньку би пила,
Сухарець би їла,
Хлопця молодого
До себе б тулила.
Кавоньку би пила,
Сухарець би їла,
Хлопця молодого
До себе б тулила.
З їло би ся з їло
Коби в рот влетіло
Чи варене чи печене
З їв би і смажене
Пили би й водиці
З чистої криниці
Чи згорняти чи з баняти
Аби хтось приніс до хати
Коби мені зранку
Горілочки склянку,
I до того люльку,
Дівчину моргульку.
Горілочку пив би,
Тютюнець курив би,
Дівчину Ганульку
До себе тулив би.
|
| Цвiте терен |
українська народна |
Цвiте терен
українська народна
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечороньки не доїла,
Нічки не доспала.
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте –
Не будете спати;
Десь поїхав мій миленький
Iньшої шукати.
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
|
| Взяв би я бандуру |
українська народна |
Взяв би я бандуру
українська народна
Взяв би я бандуpу
Та й загpав, що знав.
Чеpез ту бандуpу
Бандуpистом став.
Чеpез ту бандуpу
Бандуpистом став.
А все чеpез очi…
Коли б я їх мав,
За тi каpi очi,
Душу я б вiддав.
За тi каpi очi,
Душу я б вiддав.
Марусенько, люба,
Пожалiй мене, —
Вiзьми моє сеpце,
Дай менi своє.
Маруся не чує,
Серця не дає,
З іншими жартує —
Жалю завдає.
З іншими жартує —
Жалю завдає.
Взяв би я бандуpу
Та й загpав, що знав.
Чеpез тiї очi
Бандуpистом став.
Чеpез тiї очi
Бандуpистом став.
|
| Ти ж мене пiдманула |
українська народна |
Ти ж мене пiдманула
українська народна
Ти казала: "В понеділок
Підем разом по барвінок."
Я прийшов - тебе нэма,-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У вівторок
Поцілуєш разів сорок",
Я прийшов - тебе нема,-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У середу
Підем разом по череду"
Я прийшов - тебе нема,-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У четвер
Підем разом на концерт".
Я прийшов - тебе нема,-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У п'ятницю
Підем разом до криниці."
Я прийшов - тебе нема.-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У суботу
Підем разом на роботу."
Я прийшов - тебе нема,-
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти казала: "У неділю
Підем разом на весілля."
Я прийшов - тебе нема.
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
|
|
Комментарии (11)
Чтобы добавить новый комментарий, необходимо зайти на сайт.