 |
| Червона калина |
Л.Вернигор – О.Бiлаш |
Червона калина
Л.Вернигор – О.Бiлаш
Гей, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Виступали стрільці січовії у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з ворожіх кайдан.
А ми тії ворожі кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
А ми тії ворожиі кайдани розіб'ємо?,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці січовії з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
|
| Нiч яка мiсячна |
М.Старицький – музика народна |
Нiч яка мiсячна
М.Старицький – музика народна
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться в поле туман.
Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
|
| Чорнiї брови |
українська народна |
Чорнiї брови
українська народна
Чорнiї брови, карiї очi,
Темнi, як нiчка, яснi, як день!
Ой, очi, очi, очi дiвочi,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас i немає, а ви мов тута,
Свiтите в душу, як двi зорi.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справдi ви знахарi?
Чорнiї брови, карiї очi!
Страшно дивитись пiдчас на вас:
Не буду спати нi вдень, нi вночi,
Все буду думать, очi, про вас.
Не буду спати нi вдень, нi вночi,
Все буду думать, очi, про вас.
|
| Черемшина |
М.Юрiйчук – В.Михайлюк |
Черемшина
М.Юрiйчук – В.Михайлюк
Знов зозулi чути голос в лiсi,
Ластiвки гнiздечко звили в стрiсi,
А вiвчар жене отару плаєм,
Тьохнув пiсню соловей за гаєм.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вiвчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
Ось i вечiр, вiвцi бiля броду
З Черемоша п'ють холодну воду.
У садочку вiвчара стрiчає
Дiвчинонька, що його кохає.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вiвчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вiвчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вiвчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вiвчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дiвчина, жде.
|
| Дивлюсь я на небо |
М.Петренко – музика народна, обробка В.Заремба |
Дивлюсь я на небо
М.Петренко – музика народна, обробка В.Заремба
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
Чому я не сокiл, чому не лiтаю,
Чому менi, боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув i в небо злiтав!
Далеко за хмари, подалi од свiту,
Шукать собi долi, на горе – привiту,
I ласки у зiрок, у сонця просить,
У свiтi їх яснiм все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий, -
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
|
| Два кольори |
Д.Павличко – О.Бiлаш |
Два кольори
Д.Павличко – О.Бiлаш
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.
Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами,-
Сорочку мати вишила менi червоними да чорними,
Червоними да чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.
Мене водило в безвiстi життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумнi i радiснi, мої сумнi i радiснi дороги.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.
Менi вiйнула в очi сивина,
Та я нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
|
| Безсоння |
Ю.Рибчинський – В.Засухiн |
Безсоння
Ю.Рибчинський – В.Засухiн
Лягає туман, туман сторіч на підвіконня,
А ми п’ємо, п’ємо всю ніч п’янке безсоння...
Безсоння хміль – солодкий біль, кохання зілля.
П’ємо ми вдвох до забуття, до божевілля...
Безсоння хміль – солодкий біль,
Солодкий біль, кохання зілля...
П’ємо ми вдвох... до забуття,
До забуття, до божевілля...
Я тільки твій, а ти моя і слів не треба.
Летять серця без вороття в безодню неба,
Здається нам – зникає час, крім нас і Бога
У цілім всесвіті в цю мить нема нікого.
Безсоння хміль – солодкий біль,
Солодкий біль, кохання зілля...
П’ємо ми вдвох... до забуття,
До забуття, до божевілля...
В цю дивну мить в серцях у нас вогонь палає,
Святий вогонь, що зігріває і спопеляє...
Святий вогонь, вогонь бажань, вогонь страждання,
В житті буває тільки раз таке кохання...
Безсоння хміль – солодкий біль,
Солодкий біль, кохання зілля...
П’ємо ми вдвох... до забуття,
До забуття, до божевілля...
|
| Де ти тепер |
I.Шамо – В.Гомоляка |
Де ти тепер
I.Шамо – В.Гомоляка
Мicто спить, згасли вогнi,
Разом гуляли с тобою всю нiч ми.
Згадка прощання, перше признання,
Де тепер вони...
Ми гадали, зустрiчi ждали,
Та пройшли тi днi.
Я сказав, i в час бiди
Дружби такоi нiхто не зiтре с землi.
Довга розлука, вiддалi мука,
Ти в душi завжди.
Вдаль поiдеш, все покинеш,
Прийдеш знов сюди.
Biдгукнись, де ти в цей час...
Знаю, що згадувала ти мене не раз.
Веснянi ночi cтали короче
Тiльки не для нас.
Все пролине, вдаль полине
Наш любимий вальс.
|
| Чорнобривцi |
М.Сингаiвський – В.Верменич |
Чорнобривцi
М.Сингаiвський – В.Верменич
Чорнобривців насiяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
|
| I снилося з ночi дiвчинi |
українська народна |
I снилося з ночi дiвчинi
українська народна
I снилося з ночi дiвчинi,
Що маки в раю процвiтали,
Що коней вороних сiдлали.
I снилося зночi дiвчинi.
I снився сон дивний нежданий,
Приснився той коник буланий,
I хлопець приснився коханий.
Ох, снився сон дивний, нежданий.
I снився сон дивний нежданий,
Приснився дiвчинi коханий,
Що другу цiлує, мов п'яний.
Поганий сон снився, поганий.
|
| Вiвцi, моi вiвцi |
слова народнi – М.Гринишин |
Вiвцi, моi вiвцi
слова народнi – М.Гринишин
Вівці, мої вівці,
Вівці та отари,
Хто ж вас буде пасти,
Як мене не стане?
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...
Як мене не стане?
Гей, пасіться вівці
Де високі гори.
Я ж піду до Ксені,
Де чорні брові.
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...
Де чорні брові.
Сама Ксеня вийшла,
Моя файна чічка.
Просидів я з нею
До темної нічки.
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...
До темної нічки.
Вівці, мої вівці,
Вівці та отарі,
Хто ж вас буде пасти,
Як мене не стане?
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду...
Як мене не стане?
|
| Ой, на горi та женцi жнуть |
українська народна |
Ой, на горi та женцi жнуть
українська народна
Ой, на горі та женці жнуть,
Ой, на горі та женці жнуть,
А попід горою, яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей,
Широкою, козаки йдуть.
Попереду Дорошенко,
Попереду Дорошенко,
Веде своє військо, військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною, гей,
Широкою, хорошенько.
А позаду Сагайдачний,
А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей,
Широкою, необачний.
Гей, вернися, Сагайдачний,
Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку,
Необачний!
Гей, долиною, гей,
Широкою, необачний!
Мені з жінкою не возиться,
Мені з жінкою не возиться,
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною, гей,
Широкою, знадобиться!
Гей, хто в лісі, озовися!
Гей, хто в лісі, озовися!
Та викришем вогню, та закурим люльку,
Не журися!
Гей, долиною, гей,
Широкою, не журися!
Ой, на горі та женці жнуть,
Ой, на горі та женці жнуть,
А попід горою, яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей,
Широкою, козаки йдуть.
Гей, долиною, гей,
Широкою, козаки йдуть.
|
| Рiдна мати моя (инструментал.) |
А. Малишко - П. Майборода |
Рiдна мати моя (инструментал.)
А. Малишко - П. Майборода
|
|
Комментарии (8)
Чтобы добавить новый комментарий, необходимо зайти на сайт.